22 листопада аналітик ІАЦ «Європейський вибір» Ярослав Ситник прийняв в участь у роботі круглого столу на тему: «Прогнозування чинників, які впливають на ЗЕД України з країнами В4 (на прикладі досвіду Словацької Республіки)», який відбувся у Волинському інституті економіки та менеджменту.

Тези виступу

Європейська казка для України закінчилася нічим. Дуже прикро, що ми й надалі віддаляємося від Європи та її демократичних цінностей.

Подолання ситуації невизначеності напрямку руху  буде мати позитивні наслідки для економіки. Вже вечором 22 листопада держказначейство почало платити по боргах бюджетних установ та підприємств. Вважаю, що ціни на продукти не збільшаться. Українські урядовці вже перебувають у Москві домовляючись про надання кредиту для України.

Європа програла стратегічну «війну» за Україну, жодним чином не допомігши країні витримати тиск східного сусіда та вивести країну з економічної кризи. Вперше за багато років уряд України визнав, що ситуація в економіці є жахливою: скорочення виробництва в хімічній галузі 19%, машинобудування 14%, металургійний комплекс 6%. Експорт до Росії скоротився до 2 млрд. Втрати від торгівельних війн з Росією оцінюються в 5,5 млрд. дол. США, а до кінця року вони зросли б ще на 3 млрд.

В умовах скорочення золотовалютних резервів, зупинки українського експорту на схід, падіння промислового виробництва, та борговою ямою, як зовнішньою так і внутрішньою – це було єдине правильне рішення.

Цей крок обумовлений не стратегічним курсом України, а тактичними діями уряду для запобігання дефолту України, вірогідність якого була дуже висока. Жоден громадянин нашої країни не зрадів би євроінтеграції за рахунок власних коштів.

В короткостроковій перспективі втрати економіки оцінюються в розмірі 10-15 млрд. дол. США. Європа пропонувала 610 млн. євро та ще 2млрд. євро до кінця року, що є замало для Української економіки. Вже починаючи з третього року дії угоди про асоціацію Україна отримала б свої вигоди: приплив інвестицій, покращення інвестиційного клімату іт.д.

Продовження європейської казки розпочнеться після 2015 р. Адже в 2014 р зміниться склад Європарламенту, 2015 р. Україна змінить свою політичну еліту і все буде добре…І ще раз спробуємо постукати в європейські двері (якщо до 2016 р. ЄС не змінить свою політику щодо розширення кордонів). Як відомо реформи найкраще проводити в перші 2 роки після виборів. Залишається тільки побажати успіхів новим євро інтеграторам.

Для влади зрив угоди є бажаною ситуацією, вони знову зберегли всю владу в одних руках. Найбільшими прихильниками євроінтеграції були і залишаються громадяни України (за даними центру Разумкова 60% населення підтримували євроінтеграційні наміри України). Не бажає змін влада, яка вже давно в Європі і їй там добре, а люди зачекають.

Залишаюсь єврооптимістом попри всі реалії нашої політики.

За час паузи яку ми попросили в Європи Україні необхідно:

– продовжувати модернізацію економіки;

– прийняти всі необхідні нормативні документи стосовно євроінтеграції;

– розробити стратегію диференціації експорту;

–       зменшувати залежність від імпортних енергоносіїв;

–        створювати всі умови для нормального ведення бізнесу;

–        проводити роботи по збільшенню престижу України в Європі;

–        забезпечити підтримку та конкретну допомогу  малому та середньому бізнесу;

–        пріоритетом для країни мало б стати створення бізнес-інкубаторів для представників бізнесу, де вони на початках своєї праці могли б отримати  юридичну, бухгалтерську, фахову та інші види допомоги.

В свою чергу, ми представники неурядових організацій, маємо не лише спостерігати як держава буде виходити з цієї ситуації, а включатись в конкретну роботу по вивченню та впровадженню позитивного досвіду наших сусідів.