У 2010 році Україна у рейтингу демократій країн світу Democracy Index-2010 зайняла 67 місце із 167 країн (за версією британського журналу The Economist). Вже наступного року в цьому рейтингу Україна посідає 79 місце і, таким чином, з категорії «Неповноцінної демократії» перейшла в категорію «Гібридних режимів» [5]. Значне зниження в рейтингу свідчить про наявність в країні процесів згортання демократії, що, значною мірою, ускладнює реалізацію європейського курсу України.

План дій Ради Європи на 2012-14 роки для України містить 51 проект, спрямований на зміцнення європейських стандартів. Серед пріорітетних завдань є захист прав людини, зміцнення свободи слова, реальне забезпечення соціальної безпеки громадян. Успішність реалізації цих завдань в значній мірі залежить від ефективної боротьби з корупцією. Через високий рівень корупції в Україні неможливе здійснення ефективних реформ та подальша демократизація. 

Ця проблема отримала широкий резонанс та стала об’єктом дослідження ряду провідних зарубіжних центрів. Аналізуючи дані німецького аналітичного центру по боротьбі з корупцією Transparency International, у світовому рейтингу Індексу сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index) у 2011 році Україна зайняла 152 місце із 183 країн світу із загальною оцінкою 2.3 по 10-бальній шкалі, розділивши таку ж позицію із Таджикистаном. Це на 18 сходинок нижче, ніж у 2010 році, що свідчить про значний регрес у питаннях боротьби з корупцією. Відповідно до експертної думки, контроль за корупцією в Україні зійснюється лише на 17%. Більше того, майже третина (30%) респондентів вважають, що з 2007 року рівень корупції в Україні підвищився, більша половина (63%) впевнені, що за цей час у подоланні корупції нічого не змінилось і лише незначна частина опитаних (7%) схильні до думки, що за 4 роки владним структурам вдалось дещо приборкати корупцію в країні. Окрім того, майже дві третини опитаних (59%) вважають, що політика уряду по подолання корупції є неефективною, чверть впевнені, що вона є ні ефективною, ні неефективною і лише 16% респондентів визнали, що дії уряду в цьому напрямку принесли певні позитивні результати. При цьому, опитування громадської думки засвідчують, що найбільш корумпованим в Україні є саме інститут судочинства. У рейтингу незалежності судової влади, Ураїна посідає 134 місце із 142 можливих, отримавши загальну оцінку 2.1 із 10 [4].

За даними цього ж центру, наступними у рейтингу корумпованості українських структур (після інституту судочинства) виступають міліція, парламент та державні посадовці. Найменш корумпованими в українському суспільстві вважаються релігійні установи.

Серед рекомендацій, наданих Україні від Transparency International, до ряду основних входять реформування нормативно-правової бази та закладення в бюджет фінансових засобів для боротьби з корупцією [4]. Окрім того, слід налагодити взаємодію між державними установами та зробити ці відносини більш прозорими. Оцінка корупційних процесів в Україні показує, що корупція є системнoю проблемою і вона існує в усіх напрямках і на всіх рівнях державного управління.

Відповідно до рекомендацій іншого  провідного аналітичного центру Amnesty International, серйозного реформування потребує система правосуддя України. Зокрема необхідно проводити ефективну роботу для досягнення незалежності судової системи та знищення у ній корупційних процесів [1]. 

Міжнародна оганізація GRECO (Group of States against corruption) надала Україні 25 загальних рекомендацій щодо шляхів подолання корупції. З них, станом на квітень 2012 року, кількість виконаних складає трохи менше від половини загальних. При цьому 12 були виконані задовільно. Серед найважливіших невиконаними є рекомендації щодо посилення незалежності прокуратури від політичного впливу, питання незалежності судової гілки влади та посилення відповідальності щодо юридичних осіб за корупційні дії. Окрім того, GRECO висловила своє занепокоєння щодо ефективності діяльності Національного антикорупційного комітету, що був створений Президентом України Віктором Януковичем  у 2010 році, заявивши, що дана структура не справляє враження такої, що забезпечує достатнє представництво громадянського суспільства, та такої, що є незалежною у своїх моніторингових функціях [2].

За даними іншої організації Freedom House, українська демократія на сьогодні є такою, що регресує вже на протязі останніх двох років. Україна, на думку експертів Freedom House, займає такі ж рейтинги за рівнем демократії, як і за часів президентства Леоніда Кучми [3]. 

Зрештою, рекомендації надані вищезгаданими міжнародними організаціями дозволяють характеризувати Україну, як державу, в якій демократія знаходиться під реальною загрозою, а всі здобутки, які набула Україна на протязі своєї незалежності ризикують бути втраченими. Ігнорування рекомендацій, наданих провідними аналітичними центрами, може уповільнити розвиток демократичних процесів в Україні.

 

Список використаних джерел:

1. Amnesty International: Annual Report 2012 The state of the world’s human rights [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amnesty.org/en/region/ukraine/report-2012.

2. GRECO: Evaluation Report on Ukraine [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.coe.int/t/dghl/monitoring/greco/evaluations/round2/GrecoEval1-2%282006%292_Ukraine_ EN.pdf

3. Freedom House: Демократія в Україні стала як з часів Кучми [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kyivpost.ua/politics/article/freedom-house-demokratiya-v-ukrayini-stala-yak-za-chasiv-kuchmi-35247.html. 

4. Transparency International: Corruption by country – Ukraine [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.transparency.org/country#UKR_PublicOpinion.

5. Корреспондент: В рейтинге демократии Украина скатилась до уровня "гибридных режимов" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://korrespondent.net/ukraine/politics/1298179-v-rejtinge-demokratii-ukraina-skatilas-do-urovnya-gibridnyh-rezhimov.