Однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму виступає місцеве самоврядування, як інститут, здатний найбільш повно реалізувати право громадян на участь в управлінні справами держави та суспільства, оскільки місцева влада наближена до людей і опікується їх справами.

Реформа місцевого самоврядування – важлива частина трансформації політичної системи, один з основних елементів політичних змін, а також умова успішного економічного і соціального розвитку сучасної держави.

Місцеве самоврядування сприяє формуванню та розвитку громадянського суспільства, яке є фундаментальною основою консолідованої демократії. Тому процеси активізації громадськості через недержавні організації та інститути місцевого самоврядування є запорукою його розвитку.

Незадовільний стан розвитку демократії в Україні значною мірою зумовлений відсутністю адекватних сучасним вимогам каналів та механізмів взаємозв’язку між інститутами влади та місцевими громадами. Визначальним у зазначеному контексті є досвід Республіки Польща, країни, що успішно та динамічно провела реформу місцевого самоврядування, і яка за експертними оцінками спеціалістів Ради Європи є взірцем такого роду перетворень у Центральній та Східній Європі. У цьому контексті пошук оптимальної моделі соціального устрою для України викликає необхідність його наукового обґрунтування.

У цьому контексті перспективними напрямками наукового дослідження інституту місцевого самоврядування є з’ясування місця і ролі місцевого самоврядування у процесах демократичної трансформації Республіки Польща; виявлення взаємозв’язку децентралізації влади із процесами демократизації Польщі; визначення демократичної складової реформи місцевого самоврядування; визначення демократичного потенціалу реформ місцевого самоврядування Республіки Польща у контексті його застосування в Україні тощо.